Про книгу
«Волошкове поле» закінчувалося вночі двадцять восьмого травня 2014 року, на дорозі до Дніпропетровська, обіцянкою повернутися. Ця книжка — про те, чим це повернення виявилося.
Тут майже немає бою. Це книжка про тил окупованого міста: про облік, про черги, про папери й про ту швидкість, з якою нормальні люди звикають до ненормального. Про те, що місто здають не за один день.
Навесні чотирнадцятого ще все хиталося, і кожен другий вірив, що якось розсмокчеться; а до вересня все вже стояло на місці — гарнізон у місті, порядок наведено, списки складено, діти пішли в школу під іншу музику. Три місяці. Стільки потрібно, щоб мільйонне європейське місто перестало бути собою.
Автор довго вважав, що пише про них. З'ясувалося, що книжка більш ніж наполовину про нас, — і саме тому вона писалася важче за першу.
«Ubi solitudinem faciunt, pacem appellant». Роблять пустелю і називають це миром.
Тацит · епіграф до книгиЗамовлення
- Автор
- В'ячеслав Муністер
- Жанр
- Роман-репортаж
- Обсяг
- 150 сторінок
- Мова
- українська
- Примірник
- з автографом
250 ₴+ пересилка за тарифом НП
Доставка Новою поштою по Україні. Пересилку оплачує отримувач.
III · Сімнадцять глав Зміст Розгорнути
Частина перша
Місто, яке вдавало
- 1«Гусь-Хрустальний»24 травня
- 2«Документи»29 травня — 2 червня
- 3«Три назви»відступ
- 4«Сорок копійок»11–14 червня
Частина друга
Липень
- 5«Сім днів»20–30 червня
- 6«П'яте липня»5–12 липня
- 7«Шістнадцяте»16 липня
- 8«Сімнадцяте»17–20 липня
- 9«Слух»липень — серпень
Частина третя
Серпень
- 10«Море»серпень
- 11«Ключі»липень — серпень
- 12«Довідка»12–14 серпня
- 13«Міжміський»і всі роки після
- 14«Двадцять четверте»22–31 серпня
- 15«Аварійна бригада»літо — осінь
Частина четверта
Одинадцять років
- 16«Грудень»грудень — і далі
- 17«Третій поверх»2019 — липень 2025
- ·Післямовапро назву
- ·Від авторачотири епізоди
Фрагмент
Я ось що хочу, щоб залишилося з цієї глави. Не мої роздуми про арифметику. Не доповіді.
Дві жінки. Одна — з шостого поверху, з білими занавісками, яка кричала вниз на людей із автоматами, тому що в дворі були діти. Друга — бабця біля розбитого під'їзду, яка не знала слова «Град», зате з першого разу зрозуміла головне.
Це в моєму місті влітку чотирнадцятого року і була вся протиповітряна оборона.
Глава дев'ята · «Слух»